Національна академія правових наук України

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

правового забезпечення інноваційного розвитку

SCIENTIFIC AND RESEARCH INSTITUTE

of providing legal framework for the innovative development

 

Про стан та законодавче забезпечення фінансування наукової і науково-технічної діяльності

Стан та законодавче забезпечення фінансування наукової і науково-технічної діяльності обговорено під час слухань у Комітеті з питань науки і освіти

Єфремова Катерина Вікторівна – в.о.Вченого секретаря, к.ю.н., взяла участь у комітетських слуханнях на тему: «Про стан та законодавче забезпечення фінансування наукової і науково-технічної діяльності», що відбулися 13 березня 2013 року у приміщенні будинку Верховної Ради України.

Під час заходу виступили понад 25 експертів та науковців, а загалом участь у слуханнях взяли більш як 250 учасників, серед яких – народні депутати, представники вищих навчальних закладів, Національної академії наук України, галузевих національних академій, наукових установ, громадських наукових організацій, вчені.

Голова Комітету Лілія Гриневич у своєму виступі наголосила, що за п’ять років Україна може безповоротно втратити статус наукової держави. Вона переконана, що сьогодні Україна ще утримує статус наукової держави, але якщо не буде переглянуто підхід до фінансування науки, вже за 5-10 років цей статус Україна втратить безповоротно.

Л. Гриневич наголосила, що за нинішнього рівня фінансування говорити про розвиток науки не доводиться, адже чинна влада виділяє на науку з бюджету найменше за роки незалежності – 0,29 % ВВП. При цьому, нагадала голова Комітету, рівень витрат, гарантований законом – 1,7% ВВП, а середній рівень у світі – 2%. “Критичний рівень, необхідний для виживання науки – це 0,9%. Тільки після цього порогу починається економічний ефект від науки”, – підкреслила народний депутат.

Учасники слухань обговорили питання зростаючої ролі науки у розвитку економіки країни, бюджетного (базового та конкурсного) фінансування наукової сфери як одного з основних важелів державної політики, фінансового забезпечення пріоритетних напрямів науки і техніки, інноваційної діяльності, державного замовлення та державних цільових програм.

Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко у своєму виступі розповів про підсумки роботи очолюваного ним агентства, про перспективи напрямів інноваційної діяльності в Україні та нагадав, що урядом готуватиметься пілотний проект щодо підтримки українських вчених, зокрема молодих науковців та для створення нової конкурентоспроможної економіки.

Від НАН України виступив віце-президент, академік НАН України Анатолій Загородній, який доповідав про стан справ в Академії. Зверталася увага, зокрема, й на вкрай низький інтерес до науки в нашому суспільстві, падіння престижу наукової праці.

Крім того, під час слухань тривала дискусія щодо створення сприятливих умов взаємодії бізнесу і науки, розвитку ринку інтелектуальної власності, формування грантової системи фінансування наукових досліджень, діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень.

Особливо акцентувалася увага на проблемі збереження наукових об’єктів, що становлять національне надбання, стані державної підтримки наукових установ, що включені до Державного реєстру, підвищенні статусу вченого та наукового працівника.

Академік Академії наук вищої школи України Максим Стріха, який брав участь у підготовці комітетських слухань, наголосив, що нерозуміння світоглядної та, насамперед, практичної ролі науки для розвитку суспільства стало, на жаль, хронічною хворобою українського політикуму.

На необхідності перегляду розміру фінансування з державного бюджету розвитку науки та науково-технічної діяльності у своєму виступі наголошував заступник голови Комітету, народний депутат Микола Сорока.

Голова Комітету висловила переконання, що питання не тільки в бюджетному фінансуванні, а й у необхідності прозорого розподілу бюджетних коштів. Вона наголосила на необхідності повномасштабного залучення національного капіталу до фінансування науки.

Підбиваючи підсумки обговорення, Л. Гриневич підкреслила, що всі висловлені під час слухань, а також ті, що передані письмово, пропозиції і зауваження дадуть можливість Комітету підготувати рекомендації парламенту, уряду, центральним органам виконавчої влади, та ляжуть в основу відповідних законодавчих змін.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Джерело (Офіційний веб-портал Верховної Ради України.)