Інноваційний імпульс для суб’єктів господарювання
Через три роки на повну запрацює Закон про державну допомогу суб’єктам господарювання, прийнятий 1 липня 2014 року Верховною Радою України. Одним з напрямків надання державної допомоги визначається допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність. Розроблений відповідно до норм права ЄС та узагальнюючи його досвід, Закон вводить контроль за наданням такої допомоги суб’єктам господарювання у спосіб, який не призводить до негативних наслідків для конкуренції, зокрема, її усунення, обмеження чи спотворення.
Законом визначається, що державна допомога суб’єктам господарювання являє собою підтримку у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
Уповноваженим органом з державної підтримки вперше визначено єдиний орган – Антимонопольний комітет, який з прийняттям даного Закону наділений додатковими повноваженнями щодо отримання та розгляду повідомлень про надання державної допомоги, моніторингу та аналізу інформації про заходи з підтримки суб’єктів господарювання, прийняттю рішень щодо припинення та повернення незаконної державної допомоги. Крім того, за Законом передбачена єдина процедура отримання форм державної допомоги – через подання до Антимонопольного комітету повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки відповідних проектів законів, інших нормативно-правових та розпорядчих актів, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання та проходження перевірки поданих документів та інформації, що міститься в них. За результатами розгляду повідомлення Уповноважений орган може прийняти рішення як про допустимість, так і про відмову в визнанні підтримки суб’єкта господарювання.
Дія закону поширюється на будь-яку підтримку суб’єктів господарювання надавачами державної допомоги за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів для виробництва товарів або провадження окремих видів господарської діяльності, крім окремих випадків. Державна допомога полягає у передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.
Державна допомога може реалізовуватися у таких формах: надання субсидій та грантів; дотацій; податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів; списання боргів, включно із заборгованістю за надані державні послуги, списання штрафних санкцій, компенсація збитків суб’єктам господарювання; надання гарантій, кредитів на пільгових умовах, обслуговування кредитів за пільговими тарифами; зменшення фінансових зобов’язань суб’єктів господарювання перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування; продаж державного майна за цінами, нижче ринкових; збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання або збільшення вартості державної частки на умовах, неприйнятних для приватних інвесторів.
В цілому, механізми, передбачені в законі мають на меті забезпечити чесні правила для отримання допомоги від держави. Крім того, усі процедурні питання щодо надання, оцінки та звітності будуть урегульовані підзаконними актами. Це має як привабити іноземних інвесторів, так і заохотити малі та середні підприємства України розвиватися.
Однією з головних новел Закону є поняття незначної допомоги, що дозволяє надавати субсидії обмеженого розміру малим та середнім підприємствам дуже швидко, без повідомлення уповноваженого органу (АМК) та необхідності розпочинати адміністративну процедуру, сукупний розмір якої протягом трьох років не повинен перевищувати два мільйони п’ятсот тисяч гривень, що відповідає граничному показнику у розмірі 200000 €, визначеному у законодавстві ЄС та проекті Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Слід відзначити, що вказаний Закон можна віднести до скоріш рамкових, який визначає загальні принципи, мету надання, форми та вирішує деякі процедурні питання щодо отримання такої державної допомоги, будь-яких секторальних, чи конкретних пільг він не передбачає, оскільки останні будуть надаватись тільки за поданням надавачів після проходження певної процедури перевірки.
