Європейський Союз
| Назва нормативно-правового акту | Основні положення європейського законодавства |
| COUNCIL DIRECTIVE 98/29/EC of 7 May 1998 on harmonisation of the main provisions concerning export credit insurance for transactions with medium and long-term cover | Директива передбачає формування у кожній державі-члені ЄС власної системи страхування експортних кредитів, закріплення власних механізмів надання гарантій в експортній сфері, у тому числі й формування загальноєвропейської політики, з метою усунення можливості недобросовісної конкуренції на всьому європейському просторі. Цим нормативно-правовим актом запроваджено поняття експортних кредитів, страхування експортних кредитних систем, формування експортної політики на основі єдиних принципів для країн ЄС. Окрему увагу приділено введенню заборони на використання експортних субсидій. Цією Директивою передбачено, що у випадку, коли буде доведено, що пряма експортна субсидія нанесла значну шкоду національним товаровиробникам та порушує конкурентну політику ЄС, вона підлягає негайному скасуванню та введенню компенсаційних заходів. На території ЄС діє постійна заборона на експортні субсидії стосовно промислових товарів, серед яких:
|
| Regulation (EEC) No 2603/69 of the Council of 20 December 1969 establishing common rules for exports | Цією постановою встановлено основні принципи здійснення експорту до країн-учасниць ЄС, а також до третіх країн, серед яких визначено, що загальним правилом є здійснення вільного експорту, який не обтяжується жодними кількісними та якісними обмеженнями, крім випадків, визначених для окремих категорій товарів та форс-мажорних обставин. Цією постановою передбачено проведення консультацій стосовно термінів та умов експорту, експортного спрямування, статистики внутрішніх та зовнішніх ринків, різноманітних аспектів економічної та комерційної ситуації стосовно кожного конкретного продукту. |
| Regulation (Eu) 2015/479 Of The European Parliament And Of The Council of 11 March 2015 on common rules for exports (codificatio | Постановою Парламенту ЄС передбачено введення обмежень щодо груп товарів, серед яких визначено: • ліцензування, • квотування експортної продукції, • захисні застереження направлені на попередження ситуації, яка може виникнути у випадку нестачі продуктів першої необхідності або для виправлення такої ситуації з метою захисту інтересів країн-членів ЄС. |
| Закон Латвійської Республіки «Про Лієпайську спеціальну економічну зону» (принятий Сеймом 17 лютого 1997 р. та оприлюднений Президентом ЛР 4 березня 1997 р. ( із змінами, внесеними станом на 27 липня 2001 р.)). | Цим нормативно-правовим актом передбачено наступні стимулюючі заходи державного тарифного регулювання: I. Пільги щодо непрямих податків 1. ПДВ 0-відсотковою ставкою ПДВ оподатковуються: – товари, які поставляються підприємницькому товариству ОЕЗ, управління ОЕЗ на входить в територію ОЕЗ території вільної зони (далі – вільна зона) особою, що обкладаються податком на додану вартість, а також товари, які експортуються з території вільної зони; – іноземні товари, які підприємницьке товариство ОЕЗ, управління ОЕЗ на території вільної зони поставляє іншому підприємницькому товариству. Іноземні товари з території вільної зони дозволяється ввозити на внутрішню територію тільки з застосуванням відповідної митної процедури згідно з Митним законом; – послуги, які підприємницькому товариству ОЕЗ на території вільної зони надаються особою, що обкладається податком на додану вартість; – послуги, які управлінню ОЕЗ надаються особою, що обкладається податком на додану вартість. Будівельні послуги, які підприємницьким товариствам Лієпайської ВЕЗ та Управлінню Лієпайської СЕЗ на території Лієпайської СЕЗ надають особи, що оподатковуються податком на додану вартість, 18-відсотковою ставкою ПДВ оподатковуються: – латвійські товари, які підприємницьке товариство ОЕЗ, управління ОЕЗ поставляє іншому підприємницькому товариству, що не є підприємницьким товариством ОЕЗ; – продовольчі, медичні товари, поставлені через роздрібну торгівлю і послуги у сфері громадського харчування, медицини, зв’язку та фінансів, надані на території вільної зони підприємницьких товариств, що оподатковуються, за винятком товарів та послуг, звільнених від ПДВ згідно ст. 6 Закону «Про податок на додану вартість». 2. Акцизи Звільняються від акцизного податку: – нафтопродукти, що поставляються підприємницьким товариствам ОЕЗ, управлінням ОЕЗ, поки нафтопродукти знаходяться на території вільної зони підприємницьких товариств ОЕЗ, управління ОЕЗ; – згадані нафтопродукти у випадках, встановлених Законом «Про акцизний податок на нафтопродукти», а також у випадках, коли підприємницькі товариства ОЕЗ, управління ОЕЗ ці нафтопродукти використовують: 1) на суднах та інших плавучих об’єктах, які не використовуються для потреб відпочинку та дозвілля; 2) у підйомниках, підйомних кранах і інших подібних об’єктах, які використовуються тільки на території вільної зони. II. Пільги за прямими податками Право на застосування пільг по прями м податкам підприємницьке товариство зони або ліцензоване підприємницьке товариство набуває з того періоду таксації, в якому видано дозвіл на застосування пільг за прямими податками. Дозвіл на застосування пільг по прямим податкам надається управлінням ОЕЗ в установленому законом порядку. Зазначений дозвіл може бути надано підприємницькому товариству ОЕЗ, яке відповідає наведеним умовам: 1) знаходиться на території ОЕЗ; 2) здійснює підприємницьку діяльність тільки на території вільної зони, яка входить в територію ОЕЗ. 1. Податок на нерухоме майно Підприємницьке товариство ОЕЗ щодо наявного в його власності, володінні чи користуванні нерухомого майна, що знаходиться на території ОЕЗ, має право застосовувати знижку з податку на нерухоме майно у розмірі 80% від обчисленої (без застосування інших знижок) суми податку. За рішенням органів самоврядування підприємницьке товариство ОЕЗ щодо наявного в його власності, володінні чи користуванні нерухомого майна, що знаходиться на території ОЕЗ, має право застосовувати знижку з податку на нерухоме майно в розмірі до 20% від обчисленої (без застосування інших знижок) суми податку. Управління зони або управління Ризького вільного порту не сплачує податок на нерухоме майно або будь-який інший податок, який може бути введений замість згаданого податку, за нерухоме майно, яке знаходиться на території зони вільного порту і належить державі або самоврядуванню та яка відповідно до Закону надано у користування управлінню зони або управлінню вільного порту та не передана згодом іншому користувачеві. III. Пільги по сплаті внесків державного соціального страхування. За працевлаштування особи – іноземця в підприємницькому товаристві ОЕЗ, який вносить обов’язкові внески державного соціального страхування та прирівняні до них платежі у своїй країні проживання, підприємницьке товариство ОЕЗ має право вносити обов’язкові внески державного соціального страхування із суми, що є меншою місячного трудового доходу соціально застрахованої особи, але не менше, ніж 15 мінімальних місячних заробітних плат. Щодо суми, з якої обчислюються обов’язкові внески державного соціального страхування, підприємницьке товариство ОЕЗ домовляється з відповідною особою в письмовій формі. |
Державна підтримка національних експортерів в ЄС здійснюється за допомогою застосуванням різноманітних економічних важелів, найважливішими з яких є система заохочення відповідної інвестиційної діяльності та система гарантування та кредитування експорту. Ґрунтуючись на проведеному аналізі діючого митного законодавства Європейського Союзу, можна зробити висновок, що до основних засобів державного стимулювання експортної діяльності, що закріплені на законодавчому рівні, належать:
- лобіювання інтересів національних товаровиробників та створення максимально привабливих умов для експорту шляхом укладання дво- та багатосторонніх договорів, боротьба з антидемпінговими обмеженнями;
- спрощення податкових процедур та зменшення валютних вимог;
- кредитування експортної діяльності, що здійснюється шляхом проведення виплат із спеціальних фондів, рефінансування, страхування. Кредитування експорту реалізується або через банки, або через міжурядові банківські організації, або спеціальні фонди кредитування експорту;
- страхування експорту, що здійснюється шляхом надання державних гарантій банкам, що кредитують експортну діяльність. Плюсом страхування з державною підтримкою є той факт, що воно дозволяє експортерам шукати можливості укладення угод також за межами країн-членів Європейського Союзу. Державна підтримка експорту в ЄС полягає в поруці за зобов’язаннями, що випливають із укладених договорів страхування, і розглядається в якості стандартного інструменту підтримки експорту з швидкою окупністю вкладених коштів, інструменту, що значною мірою підтримує зростання експорту і спрямованого на подолання кризи, використовуваного для стимулювання економіки у всіх розвинених країнах;
- інформаційно-консультативне стимулювання експортної діяльності шляхом створення відповідних агенцій та інститутів, що покликані брати на себе витрати на пошук бізнес-партнерів, проводити експертизу зовнішніх ринків;
- участь держав-членів ЄС в міжнародних торгових палатах та торгових асоціаціях;
- підтримка інфраструктури експорту;
- використання експортних премій – фінансові пільги, що надаються з боку держави чи приватних інститутів на вивезення товарів закордон;
- звільнення від сплати непрямих, прямих податків, податку на нерухомість, акцизного податку;
- стимулювання прямих іноземних інвестицій, надання держаних грантів виробникам;
- створення звільнених від оподаткування грошових фондів розвитку експорту;
- звільнення від податків на комплектуючі та матеріали, використані у виробництві експортних товарів;
- сплата компенсаційного мита;
- державні субвенції, що надаються з метою стабілізації процентних ставок за користування банківськими кредитами, наданими експортерам (Бельгія);
- поряд з експортними гарантіями і експортним фінансуванням на комерційних умовах, у деяких країнах-учасницях ЄС існують так звані «м’які кредити» на умови поступок (концесій), які є також важливим інструментом сприяння експорту. «М’які кредити» як інструмент державного стимулювання системи сприяння експорту служать підтримкою європейської експортної економіки в умовах міжнародної конкуренції, а також сприяння сталому розвитку країн;
- повернення імпортного мита для реекспортних товарів.
Для країн-членів ЄС діють норми щодо квотування та ліцензування експортної діяльності. Новелою законодавства Великобританії, у якому на сучасному етапі було взято курс на спрощення процедур квотування, ліцензування, сертифікації, окрім загальних та схожих з українським законодавством видів експортних ліцензій, введено ліцензію на глобальні проекти (the Global Project Licence – GPL), що є новим видом експортної ліцензії, запровадженої конкретно з метою спрощення ліцензійних процедур щодо товарів військового призначення та технологій між країнами – партнерами, які підписали рамкову угоду та брали участь у спільних оборонних проектах (Великобританія, Франція, Італія, Швеція, Іспанія і Німеччина).
