Kyiv Smart City: Якою може бути столиця до 2020 року?
Міськбюджет з побажаннями громадян, публічний контроль закупівель, “розумні” перехрестя, дороги без заторів, онлайн-лікарі. Коли це стане реальним в Києві?
Керівник проекту Kyiv Smart City Юрій Назаров до приходу в КМДА був бізнесменом. Він займався реформуванням систем управління та автоматизацією процесів. Якщо говорити більш звичною мовою – складними IT-рішеннями. Понад 10 років працював в IT-сфері на керівних посадах, у тому числі в міжнародній компанії SAP. Назаров брав участь у реструктуризації та оптимізації бізнес-процесів таких підприємств, як Метінвест, ДТЕК, Нафтогаз України.
Київ – це виклик. Це навіть не велике промислове підприємство, а величезний живий організм, який працює далеко не так злагоджено і чітко, як хотілося б.
В інтерв’ю ЛІГА.net він розповів, які перші результати у проекту Kiev Smart City і що ще належить встигнути зробити до 2020 року.
– Проект Kyiv Smart City – це велика концепція змін. Розкажіть, будь ласка, які основні зміни в місті повинні відбутися.
– Розповім спочатку історію її появи. На початку цього року, коли я прийшов в КМДА, мер поставив завдання впровадити Відкритий бюджет. Він хотів показати, по-перше, що у нього є засоби боротьби з корупцією. Друге – що йому нічого приховувати. Тобто він може показати всі доходи і витрати міського бюджету жителям Києва.
Коли ми почали впроваджувати цей проект, я спробував на нього подивитися більш комплексно. Ми зрозуміли, що Відкритий бюджет – це один з елементів розумного міста. Виявилося, є комплексний підхід, і він називається Smart City. Це місто, в якому комфортно жити, де влада працює для людей. Це такі міста, як Барселона, Амстердам і так далі. Як з’ясувалося, нічого вигадувати не варто. Є світовий досвід. Той же Відкритий бюджет узятий з зразка подібного проекту в Бостоні. Ми свою активність сфокусували на двох напрямках. Перше: створення офісу управління проектами. Визначили пріоритетні напрямки, які зроблять владу прозорою та ефективною. Це Відкритий бюджет, система електронних закупівель, система комунальної власності, система надання електронних послуг, електронні петиції, бюджет участі.
Про перший досвід
– Що таке бюджет участі?
– Це коли громадяни можуть вибирати, на що витратити гроші. Нещодавно було засідання Київради. І з урахуванням побажань жителів був сформований бюджет на наступний рік. Це безпрецедентний випадок. Таке в Україні вперше. Справжня електронна демократія.
– А скільки людей залишили свої пропозиції щодо формування бюджету?
– Близько 10 000. Були різні питання, які були розбиті на групи: транспорт, соціальна сфера, ЖКГ …
– На які побажання киян ви звернули увагу?
– Цікаво, як хочуть витратити гроші у сфері медицини. Було три варіанти: залишити їх як є, збільшити капітальні витрати (будова і ремонт лікарень, наприклад), збільшити витрати на медперсонал. Найбільше підтримали третій варіант. Причому інші витрати доведеться скоротити, щоб витримати баланс.
– З першим вашим напрямком діяльності розібралися. Який другий?
– Друге завдання – нам потрібно було розробити концепцію розвитку міста до 2020 року. По ній буде будуватися сучасний Київ. Була створена робоча група, яка включала громадських діячів, експертів, представників зарубіжних і вітчизняних компаній і представників КМДА. Всього було опитано близько 1000 учасників. У результаті ми визначили п`ять стратегічних напрямків, на які слід звернути увагу. Це транспорт (пробки на дорогах і парковки, неритмічність руху міського транспорту), ЖКГ (проблеми з вивозом сміття, освітленням, благоустроєм в житлових кварталах та ін.), Медицина (швидкість і якість обслуговування), безпека (на жаль, ми живемо в такий час, коли люди часто звертають увагу на це питання), електронне управління містом (мобільні сервіси, оповіщення жителів). Наприклад, коли торфовища горіли, дим уже стояв, а ніхто про це не був сповіщений. Ми зараз вже працюємо над пілотними проектом оповіщення (через СМС, e-mail і абсолютно всі канали).
Технологічна модель Kiev Smart City
В основному проекти робляться за гроші інвестора. Тільки ядро проекту ґрунтується за рахунок бюджету. Восени ми провели Kiev Smart City Forum, на якому презентували концепцію Smart City і підписали меморандум між владою (Віталій Кличко підписував), бізнесом та жителями. Підписало його близько 200 компаній. Найбільші – IBM, Cisco, General Electric, SAP, Microsoft, Huawei … Всі вони входять в нашу експертну групу. Вони допомагають в частині технологій і готових рішень. Підказують, в якому місті світу як і що було зроблено. Smart City – це не просто технології. Це еволюційний шлях розвитку сучасного міста. Це мислення людей. Мені часто ставлять запитання: коли вже у нас буде Smart City. Коли в мене немає настрою, я відповідаю: коли ми перестанемо плювати в парадних, гадити у дворах і викидати недопалки на вулицях.
– Цікаво, як ви збираєтеся “окультурювати” громадян? Трохи не розумію, як це буде відбуватися.
– Це буде ціла програма із залученням величезної кількості волонтерів. Це окрема тема. Наша команда зараз готує програму, ми готові будемо її презентувати в березні.
– Коли було впроваджено проект Відкритий бюджет і які результати він дав?
– Ми розбили проект на кілька етапів. Перший запустили в травні. SAP нам надало безкоштовне ПЗ і його впровадження. Супроводження системи фінансуємо за рахунок донорів – фонду Відродження та USAID. До осені жителі міста отримали через сайт new.kievcity.gov.ua доступ до моніторингу кожної транзакції, яка проводиться за кошти бюджету. На позаминулому тижні ми презентували наш проект в Барселоні. І я був здивований тому інтересу, який проявили до нашого проекту такі Smart-міста, як Нью-Йорк, Барселона, Стамбул, Лондон. Їм була цікава наша реалізація Відкритого бюджету. У них немає такої глибини доступною для жителів інформації. Є тільки базові показники. У нас же можна подивитися все, аж до конкретного платежу. Можна подивитися, які платежі і за що були в певний день в певній школі. Жителі отримають можливість бачити, скільки витрачається грошей на ремонт доріг, шкіл, лікарень і т.д.
– Хто вже користується системою електронних закупівель міста?
– У нас вже близько 600 структурних підрозділів закуповують в електронному вигляді. Ми заощадили 23 млн грн за останніх два місяці. Це близько 17% від бюджету закупівель, які проходять по підпороговим сумами. У бюджеті Києва на 2016 рік їх у загальній складності очікується провести на 1700000000 грн. І ми розраховуємо, що за рахунок електронних закупівель заощадимо від 100 до 300 млн грн.
– Яке рішення ви використовували?
– Це проект на базі Prozorro. Майданчик e-tender. Ми були першим містом, на базі якого ця система тестувалася. Ви не уявляєте, який це був важкий перехід. Була ломка і опір. Деякі люди все життя сиділи на закупівлях і заробляли.
Про транспортну реформу в Києві
– Які реформи плануєте проводити у транспортній інфраструктурі міста?
– Перший етап – це система диспетчеризації наземного транспорту. Зараз дуже часто є проблеми, які ми не можемо вирішити. Наприклад, сніг не прибирається. І ми не знаємо, де ці снігоприбиральні машини перебувають. Рапортують, що вийшло 400 одиниць техніки, а реально на дороги виїхало 80. Ми обладнаємо транспорт GPS-трекерами. Будемо давати завдання водієві і бачити, чим він займається.
– Якого саме транспорту ця програма торкнеться? Комунального?
– Це комунальний пасажирський і технологічний транспорт. У Київпастрансі частина автобусів вже оснащені GPS. Така система моніторингу дозволить контролювати графік руху автобусів на маршрутах. Пізніше ми зобов’яжемо маршрутників поставити трекери. Вони ж зазвичай стоять: поки маршрутка не наб’ється, вони не їдуть. А тепер будуть за графіком виїжджати. Хто не стане цього робити – позбудеться ліцензії. Зупинки будуть обладнані інформаційними панелями, де буде відображатися час прибуття кожного транспортного засобу. На них також працюватимуть точки доступу Wi-Fi, з’явиться можливість підзарядки мобільних пристроїв.
– Скільки потрібно буде встановити GPS-трекерів?
– Ми оцінюємо, що разом з технологічним транспортом це буде 4600 машин (без маршруток).
Крім того, ми хочемо поставити камери відеоспостереження і датчики, які контролюватимуть трафік в місті. Впровадимо ITS (Intellectual Transport System). Це система управління транспортними потоками, яка в залежності від інтенсивності трафіку буде перемикати світлофори: або швидше або повільніше.
– Скільки потрібно буде закупити камер?
– Ми бачимо +2200 світлофорних перехресть. І на кожному буде в середньому чотири пари камер. Цей проект ми зараз опрацьовуємо з декількома компаніями. Я поки не можу їх назвати. Але це буде знову ж відкритий конкурс. Проект також буде покривати таку область, як система фіксації порушень правил дорожнього руху. У ньому буде багато функцій. Інвестор буде заробляти на додпослугах і на відсотку від штрафів за порушення. У комплексі також йде система контролю знаходження транспорту на паркуваннях і контролю правил паркування, а також контроль правої смуги руху транспорту. Вона буде віддалено моніторитися, щоб на ній ніхто не паркувався і не їздив, крім дозволеного транспорту. Ще буде так звана зелена вулиця для технологічного транспорту. Припустимо, їде швидка або прибиральна машина – світлофори будуть автоматом на зелений перемикатися.
– Яка сума інвестицій знадобиться на проект?
– Ми зараз його приблизно оцінюємо приблизно в $ 30-50 млн. Порядок цифр такий. І закупівля камер – це не найдорожча частина проекту. Чи не до всіх світлофорів підведений оптичний кабель, наприклад. А це теж витрати.
– Коли буде перший етап?
– Я сподіваюся, з березня-квітня.
– У деяких великих містах світу діє обмеження на в’їзд у центр міста. У Києві таке планується застосовувати?
– Нещодавно за допомогою Світового банку була спроектована повна транспортна модель Києва. Ми зараз чітко розуміємо, з якою пасажиропотоком маємо справу (як людей, так і транспортних засобів). Визначили “вузькі місця”. Розробляємо програму “перехоплюючих парковок”. Припустимо, людина в’їжджає до Києва по Одеській трасі. Біля Одеської площі повинен бути паркувальний комплекс, де він може залишити машину і поїхати на метро далі. Друге завдання – оптимізація і розширення парковок всередині міста. Можу сказати, що також розглядається система так званого міського толінгу. При в’їзді в певну зону міста водій повинен буде заплатити певні гроші. Але ще про це рано говорити.
– Що відбувається з проектом по обладнанню київського метрополітену Wi-Fi хотспотами? Спілкувався з представниками цієї компанії. Розповідають, що проект дуже повільно рухається через бюрократію.
– Дуже багато паперової тяганини. Вона може будь-яку здорову ідею просто на корені погубити. З цим же зіткнулися наші підрядники-інвестори, які в минулому році виграли конкурс (Mosquito Mobile Олександра Адарича, власника Фідобанк). Вони півроку буксували і не могли приступити до робіт. Узгоджували речі, пов’язані з безпекою, з твердженням техдокументації. Дуже багато чого залежало не стільки від самого метрополітену, скільки від держорганів, на які ми можемо тільки побічно впливати – просити їх. Інвестор витратив дуже багато часу. І у нас навіть були дуже серйозні розмови. Вони запитували: чи потрібен нам взагалі цей Wi-Fi чи ні? Ця проблема дійшла до першого зама голови КМДА Ігоря Ніконова. І йому доводилося особисто втручатися. Робота зрушилася з мертвої точки, і запустили покриття на перших трьох станціях. Я переконаний, зараз розгортання мережі піде швидше. Всі проектні документи підписані.
– Інвестор також повинен забезпечити метрополітен відеоспостереженням. Навіщо воно? Адже вже на станціях є камери.
– Зараз там працює елементарна система. А необхідне сучасне комплексне рішення. З функцією виявлення підозрілих об’єктів, системою відеоаналітікі. Інформація буде передаватися на диспетчерські пункти в метро і в МВС, СБУ, МНС, а також інші зацікавлені служби.
Про картці киянина, “розумної” енергетиці і “розумної” медицині
– Картка киянина, наскільки я знаю, теж буде підключена до Smart Сity. Які завдання вона дозволить вирішувати?
– Обов’язковою вона не стане. Але житель без неї не зможе отримувати той перелік послуг, який ми зараз в цю картку закладаємо. Вона є вже у 750 000 жителів. В основному це соціально незахищене населення: інваліди, пенсіонери. Для них картка киянина – це проїзний документ, соціальне посвідчення і засіб для отримання ліків в мережі аптек Фармацея. Ми доважують багато нових сервісів. Це буде єдиний проїзний документ, документ при отриманні електронного рецепта, при подачі електронної петиції, онлайн-голосуванні, знижкова картка в мережах супермаркетів.
– Це знову-таки інвестиційний проект, який виконує підрядник …
– Так, компанія УНІТА виграла в конкурсі. Це було ще до нас – в 2012 році.
– Вони справляються?
– Загалом так. Ми хочемо, щоб ця картка в підсумку була у кожного жителя. У смарт-містах навіть ціни на бензин нижче для городян. Ми хочемо, щоб киянин, маючи цю картку, отримував не тільки електронні сервіси, а й відчував, що він крутіший приїжджих. Що у нього є знижки та преференціі.Что він – киянин!
– Що передбачає Kiev Smart City у сфері енергетики?
– Основний упор – енергоефективність. Контроль тепловтрат. Зараз опрацьовуємо концепцію проекту. Хто виграє тендер, той і буде займатися.
– Що будете вимагати від інвестора?
– Щоб він зміг контролювати ефективність використання енергоресурсів в максимальній кількості приміщень і аналізував енерговтрати. Він повинен встановити розумні лічильники і побудувати єдиний диспетчерський центр контролю споживання енергії.
– У сфері медицини які плани?
– Основне, що ми зараз робимо, – це електронний рецепт. По картці киянина ви приходите в будь медустанову, і лікаря відразу доступна вся історія хвороби. Необхідність у паперових картках відпаде. З цієї ж мапі виписується рецепт, а аптекар видає ліки. Крім того, будуть електронні лікарняні листи, які дадуть можливість усунути корупцію. Зараз же близько 70% листів в тіні. Вони продаються. Також хочемо ввести такі послуги, як дистанційний запис до конкретного лікаря на сайті або по мобільному пристрою (щоб в чергах не стояти).
– Чи планується використання досвіду Києва в інших містах України?
– Так. Ми активно співпрацюємо з такими містами, як Вінниця, Львів, Одеса, Дніпропетровськ. Вони переймають наш досвід, наприклад, в частині електронного бюджету та електронних держзакупівель, петицій, бюджету участі. Багато різних проектів вони впровадили, які й для нас теж цікаві. І я зараз хочу створити асоціацію електронних міст. Вже домовленість є. Ми розподілимо зусилля для напрацювання типових рішень для подальшого тиражування у всіх містах. Так ми будемо йти в рази швидше. І піднімемо рівень не тільки Києва, а й усієї України.
